Головна
 
Згурівський районний сектор ГУ ДСНС України у Київській областіСереда, 13.12.2017, 17:57



Вітаю Вас Гість | RSS
Головна
Меню сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Історична довідка Населений пункт Згурівка – селище міського типу з 1959 року. Відстань від м.Києва 105 км. Хутір Згурівка заснований у останній чверті ХVІІ століття на землях, що належали Хасанській сотні Переяславського полку. У жалуваній грамоті Петра Першого Басанському сотнику Карпу Псковському вона згадується 1690 року. У 1765 – 1769 р.р. Згурівка вже була чималим селом. На той час у 97 дворах мешкало 1575 осіб. З 1762 року Згурівка належала гетьману України Розумовському К.Г. На початку ХІХ століття Згурівка ввійшла до складу Прилуцького повіту Полтавської губернії. У 1824 році це село як посаг за дружиною перейшло у володіння графа Кочубея А.В., який значно розширив свої землеволодіння і зробив Згурівку центром своїх маєтностей. У 1930 році Згурівка стала районним центром Лубенського округу Полтавської губернії, через рік її віднесено до Яготинського району. У 1935 році Згурівський район поновлено. На той час він входив до складу Харківської, а з 1937 року – Полтавської області. З 1962 року Згурівський район було ліквідовано і було приєднано до Яготинського району. У складі Київської області Згурівка з 1963 року. Згурівський район – наймолодший в Київській області, утворений Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 25 вересня 1986 року. Протяжність із півночі на південь 20-25 км., та із заходу на схід до 40 км. Згурівський район розташований у зоні лісостепу на центральному сході Київської області. На півдні район межує з Яготинським районом, на півночі з Бобровицьким районом Чернігівської області на сході з Прилуцьким районом Чернігівської області. У районі 41 населений пункт, одна селищна і 20 сільських рад. Район розташований у Придніпровській низовині. Поверхня рівнинна, розрізана чотирма майже паралельними долинами річок Недра, Супій, Орлиця, Перевід. На території району немає значних перепадів висот. Найвища точка має абсолютну висоту 145 метрів, а найнижча висота 117 метрів. Лише у деяких місцях не одноманітність рельєфу порушується курганами – слідами людської діяльності. Згурівський район бідний на корисні копалини. Промислове значення мають лише кілька родовищ суглинку для виробництва цегли. На території району розташований Заповідник – гідрологічний заказник Усівський. На території району знаходиться більше 76 ставків та водосховищ загальною площею 1153,7га та об’ємом води 16,1 млн. м куб. Пожежну охорону у Згурівці створено після другої світової війни. Вона розміщувалась на території сільської ради. Це був звичайний кінно-діжковий хід. Згодом у 50-тих роках минулого століття було збудовано пожежне депо на один виїзд, де знаходився пожежний автомобіль ПМЗ. На чергуванні знаходились начальник караулу, водій та 2 пожежних. На той час у пожежних ізолюючих апаратів для захисту органів зору та дихання не було, замість цього їм видавали звичайні протигази, але від угарного газу та диму вони не захищали. Згодом Згурівська селищна пожежна команда у 1966 році була перейменована в професійну пожежну охорону УПО УВС, згідно Постанови Ради Міністрів УРСР № 456 від 15.06.1966 року. На озброєнні пожежної частини з’явився пожежний автомобіль на базі ЗіЛ – 157. Потім було збудоване пожежне депо на два виїзди по вул. Кооперативній напроти дитячого садка, де знаходились пожежні автомобілі АЦ-30(157) та АЦ-40(130). Будівництво нового пожежного депо, в якому пожежно-рятувальна служба розміщується в даний час, розпочалося в 1982 і було завершено у 1985 році. Будівництво пожежної частини тривало протягом трьох років силами особового складу. Під кінець 1988 року в штатний розклад пожежної частини були введені посади диспетчерів. З самого початку працювали диспетчерами пожежної частини Піддяча Світлана Захарівна та Любаченко Ніна Григорівна. Першим начальником пожежної частини з 1954 по 1961 рік був Макаров Іван Захарович, потім з 1961 по 1976 - Довженко Григорій Іванович, з 1981 рік начальником частини працював Сухенько Анатолій Тихонович, з 1981 по 1982 – Самійленко Микола Дмитрович, з 1982 по1991 начальником пожежної частини був Савотченко Василь Сергійович, з 1991 по 1993 рік – Гордієнко Василь Михайлович, з 1993 по 1994 рік пожежною частиною керував Приходько Володимир Петровичю. Після організації пожежної охорони у 1994 році, коли службу державного пожежного нагляду виключили із штатного розпису районних відділів міліції, начальник служби державного пожежного нагляду району виконував обов’язки і начальника пожежної частини. З 1994 по 1996 рік начальником пожежної частини працював старший лейтенант внутрішньої служби Яцюта Олег Валентинович. З 1996 по 2001 рік начальником пожежної частини був майор внутрішньої служби Прохоренко Юрій Михайлович. З 2001 по 2002 рік начальником пожежної частини був капітан внутрішньої служби Булишев Дмитро Юхимович. З 2002 року знову начальником пожежної частини призначено капітана внутрішньої служби Яцюту Олега Валентиновича. З грудня 2004 року, після реорганізації Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, начальників Служби державного пожежного нагляду – начальників пожежних частин було призначено начальниками районних відділів ГУМ НС України у відповідних областях. Майор внутрішньої служби Яцюта Олег Валентинович працював начальником Згурівського РВ ГУ МНС України в Київській області до грудня 2005 року, і був звільнений у відставку за віком. З 2006 року по 4 жовтня 2013 року Згурівський підрозділ (30-ППЧ) очолював підполковник служби цивільного захисту Мостовий Микола Васильович, за цей період підрозділ змінив назву з 30-ППЧ на 47-ДПЧ в 2011 році та в 2012 році після реорганізації Міністерства надзвичайних ситуацій України в Державну службу України з надзвичайних ситуацій, 47-ДПЧ увійшла в склад створеного 6-го Державного пожежно рятувального загону (м. Переяслав-Хмельницький) і отримала назву 26-ДПРЧ. В даний час підрозділ очолює капітан служби цивільного захисту Хоменко Руслан Михайлович. В даний час на озброєнні пожежно – рятувального підрозділу знаходяться два пожежних автомобіля: АЦ-40(43118)269 та АЦ-40(130)63Б. Підрозділ нараховує за штатним розкладом 27 осіб, з яких 9 атестовані. Пожежна охорона Згурівщини має великі спортивні досягнення з пожежно – прикладного спорту серед команд професійних пожежних частин. Команда 30-ППЧ смт. Згурівка неодноразово займала призові місця в змаганнях по пожежно – прикладному спорту. Так, з 1965 по 1976 рік вона займала перше загальнокомандне місце в області. Потім неодноразово займала призові місця як по бойовому розгортанню, пожежній естафеті так і по висувній трьох-колінній драбині. Не підводять ветеранів пожежної охорони і молоде покоління працівників пожежно-рятувальної служби. Із 1993 року першість по бойовому розгортанню від пожежного автомобіля впевнено тримає Згурівка. Також, команда Згурівської ППЧ-30 неодноразово займала перші загальнокомандні місця серед професійних команд Київської області. Так у 1998 році команда ППЧ-30 зайняла ІІ загальнокомандне місце. У 1999 році посіла перше місце в огляді – конкурсі стану пожежних депо. У 2000 році команда 30-ППЧ смт. Згурівка зайняла 3 загальнокомандне місце. З 2002 по 2005 команда 30-ППЧ смт. Згурівка займала перше місце по бойовому розгортанню. У 2006 році – перше загальнокомандне місце, у 2007 році друге загальнокомандне місце, у 2008 році перше загальнокомандне місце, у 2009 році перше загальнокомандне місце. Команда ППЧ-30 смт. Згурівка в обласних змаганнях ланок ГДЗС серед підрозділів професійної пожежної охорони у 2006 та 2009 роках зайняла перше місце. Команда ППЧ-30 смт. Згурівка у змаганнях на краще пожежно – рятувальне відділення серед команд професійних підрозділів Київської області у 2007 році виборола 1 загальнокомандне місце, у 2008 році ІІ загальнокомандне місце, у 2009 році – ІІІ загальнокомандне місце.
Форма входу

Пошук

Календар
«  Грудень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Архів записів

Друзі сайту


Copyright MyCorp © 2017
Конструктор сайтів - uCoz